Головна

  • Про нас
  • Члени
  • Новини
  • Справи
  • Рекомендації
  • Контакти
  • Пошук по справам

    Звернутись

     

     

     





    Білорусь у небезпеці: заява громадянського суспільства та медійної спільноти України

    Поділитися

    Ми, представники громадянського суспільства та медійної спільноти, звертаємося до уповноважених національних і міжнародних інституцій щодо небезпеки, яка спіткала Білоруський народ і державу Білорусь, та загрози авторитаризму, що нависла над усією Європою.

    23 травня 2021 року внаслідок санкціонованих самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком неправомірних дій був примусово посаджений пасажирський літак авіакомпанії Ryanair у Мінську з метою незаконного затримання та арешту засновника опозиційного Telegram-каналу NEXTA Романа Протасевича.

    Олександр Лукашенко отримав владу в Білорусі 27 років тому і після оспорюваних виборів у серпні 2020 року продовжує її утримувати за допомогою придушення політичних протестів і безпрецедентного переслідування політично активних громадян. Протягом свого правління О. Лукашенко деградував саму ідею розподілу влад, сприяв виведенню з публічної сфери білоруської мови, нищив будь-яку опозицію до свого режиму. За цей час у Білорусі послідовно руйнувалися такі засадничі демократичні інститути, як вільні й чесні вибори та незалежні медіа; належний захист прав і свобод людини та громадянина став неможливим. Білорусь і досі не є членом Ради Європи, а отже не підпадає під юрисдикцію Європейської конвенції із захисту прав людини та основоположних свобод та Європейського суду з прав людини. Саме в Білорусі досі існує і застосовується смертна кара. Білоруське державне телебачення є фактичною копією радянського телебачення з усією притаманною йому схильністю до поляризації, брехнею і возвеличенням керівника країни.

    Наляканий перспективою втратити свою необмежену владу, О. Лукашенко регулярно залякує громадян «майданами» та «українським фашизмом». Опозиційних активістів, які наважилися брати участь у протестах, жорстоко репресують, деяких — вбивають. Режим О. Лукашенка без перебільшення можна порівняти з диктаторськими режимами 1930–1950 років. Так, міжнародні правозахисні організації висловлюються щодо численних порушень прав і свобод людини, що можуть сягати рівня злочинів проти людяності — депортації та переслідувань. Зокрема, неодноразово лунав заклик почати провадження проти О. Лукашенка в Міжнародному кримінальному суді. Міжнародна правозахисна організація Amnesty International задокументувала низку систематично порушуваних прав, серед яких були численні тортури та нелюдське поводження, придушення свободи вираження поглядів та фактичне викорінення права на мирні зібрання. Нещодавно ситуація стала ще гіршою: з’явилися нові заборони для функціонування медіа та висвітлення протестів. Усе це існує в контексті постійної загрози застосування смертної кари. Крім того, у ситуації з примусовою неправомірною посадкою цивільного літака Білорусь порушила не лише міжнародне право з прав людини (яке все ж поширює на неї свою дію як частина міжнародного звичаєвого права та в обсязі, передбаченому Міжнародним пактом про громадянські і політичні права), а й Чиказьку конвенцію про захист цивільної авіації, адже, на думку експертів з авіаційного права, використання винищувача було надзвичайно непропорційним заходом стосовно декларованої нібито загрози.

    Через дедалі більшу міжнародну ізоляцію та небажання залишити владу демократичним шляхом О. Лукашенко укладав численні політичні домовленості з Володимиром Путіним, який також не бажає полишати владу в Російській Федерації вже понад два десятиліття, чергуючи pro forma посади президента і прем’єр-міністра. Ідея так званої «Союзної держави» є нічим іншим, як спробою повільного аншлюсу Білорусі Російською Федерацією — небезпечною технологією, яку Росія неодноразово намагалася застосувати й щодо України або ж Польщі та інших держав протягом останніх трьох століть. Отже, в найближчому майбутньому з карти Європи може зникнути ціла держава, з її давнім народом, історією і культурою. Водночас зауважимо, що будь-яка інтеграція до складу Російської Федерації зазвичай передбачає маргіналізацію і повну асиміляцію для інтегрованих народів із втратою власної мови та культурних особливостей.

    Використання держав-сателітів є стратегією Росії задля збереження впливу в регіоні та демонстрації сили на світовому рівні. Ті, хто опирався російському політичному впливу, отримали псевдореспубліки на своїх суверенних територіях: Молдова — Придністров’я, Грузія — Абхазію і Південну Осетію, Україна — окуповані Крим та частину Луганської і Донецької областей.

    Європа і весь світ спізнилися з належною відповіддю «білоруському Мілошевичу». Чемберленівське «я приніс мир» укотре показало свою нежиттєздатність. Диктатори розуміють лише мову сили — економічної, політичної чи навіть військової. А надто диктатори, породжені тоталітарним СРСР — країною, що винищила десятки мільйонів власних громадян.

    У Білорусі є багато людей, чий світогляд є протилежним Лукашенківському, — тих, хто бачить свою державу вільною, демократичною та суверенною. Ці люди сьогодні опинились у смертельній небезпеці, адже диктатор, що старіє, перед страхом відповідальності й втрати влади дедалі більше поринає в теорії змови та шукає ворогів не лише за межами країни, а й усередині. Східна Європа вже знала приклад такого диктатора — Йосипа Сталіна, правління якого відповідальне за винищення мільйонів людей, що стали невинними жертвами радянського тоталітарного режиму. 

    Незалежна медійна рада свого часу висловлювалася щодо численних порушень прав журналістів на території Білорусі та дій, які слід ужити українському та іноземним урядам. Належної реакції не відбулося, і сьогодні ситуація стала набагато небезпечнішою. Саме тому світ має відповісти в найжорсткіший спосіб на протиправне свавілля режиму О. Лукашенка і водночас надати найбільше сприяння тим, хто протистоїть такому режиму та/або рятується від нього і попри все працює над захистом прав людини в Білорусі, а також над притягненням до відповідальності винних у масових порушеннях фундаментальних прав і свобод (зокрема, і в Міжнародному кримінальному суді на підставі Резолюції Ради Безпеки ООН). У зв’язку з цим підписанти зауважують таке:

    Ми переконані, що лише згуртована Європа, з її палітрою країн, етносів, культур, перебуватиме в безпеці, якщо на її території не буде місця фашизму, нацизму, популізму і диктаторам. Адже культури і цінності потребують не лише висловлення глибокої стурбованості, але й початку реальних жорстких реакцій, що дією, а не словом зупиняють будь-які зазіхання на демократичні цінності. І зараз саме той час. 

    Незалежна медійна рада

    ГО «Центр демократії та верховенства права»

    ГО «Детектор медіа»

    ГО «Інтерньюз-Україна»

    ГО «Інститут масової інформації»

    ГО «Фундація “Суспільність”»

    ГО «Інститут розвитку регіональної преси»

    ГС «Центр розвитку інновацій»

    ГС «Платформа прав людини»

    VoxCheck

    ГО «Український інститут медіа та комунікації»

    «Восток SOS»

    Центр громадянських свобод

    Інститут демократії ім. Пилипа Орлика

    ГО «Жінки в медіа» 

    ВГО «Комісія з журналістської етики»

    Рада зовнішньої політики «Українська призма»

    Міжнародна волонтерська спільнота InformNapalm

    Центр прав людини ZMINA

    Euromaidan Press

    ГО Інститут інформаційної безпеки

    Громадське радіо

    Мережа захисту національних інтересів АНТС

    Українська фундація безпекових студій

    ГО «Центр протидії корупції»