Голова та члени Незалежної медійної ради долучилися в якості лекторів до тренінгів ЦЕДЕМ, присвячених роботі журналістів під час війни.

“Якщо ви знаєте щось, пов’язане з війною, з власних джерел, але армія про це офіційно не повідомляє, значить, так треба”, – наголосив під час тренінгу Отар Довженко, голова Незалежної медійної ради.

Отар Довженко навів чотири критерії, котрим повинен відповідати матеріал журналіста в умовах війни: виконати редакційне завдання, задовольнити читачів, не зашкодити герою і не допомогти ворогу.

“Для цього слід пам’ятати про низку правил, зокрема перевіряти усі факти (включно зі словами героїв), не поспішати першим повідомити новину, утримуватися від натуралістичних подробиць насильства”, – каже голова НМР.

Про особливі підходи до журналістських джерел та роботу з вразливими групами учасникам розповіла Людмила Панкратова, членкиня НМР.  Вона нагадала, що медіа мають збирати інформацію у відкритий спосіб. Інші методи (наприклад, прихований запис розмови) допустимі лише у разі, коли тема має надзвичайну суспільну вагу.

Про те, що можна публікувати в соцмережах розповіла членкиня НМР Тетяна Авдєєва. Зокрема, вона повідомила, що Youtube визначає, чи можна публікувати відео з зображенням насильства, залежно від мети. Якщо ви виклали його просто щоб шокувати глядачів – ролик видалять, однак якщо відео фіксує російські воєнні злочини чи інформує глядачів, такий контент – допустимий.

Про цензуру та те, що не можна замовчувати говорив Ярослав Зубченко, член Незалежної медійної ради, За його словами, в Україні зараз немає цензури. Але є низка правил, за яких журналісти відповідають іміджем чи стосунками з партнерами, а не у суді. 

Ігор Розкладай, головний експерт з медійного права, заступник директорки ЦЕДЕМ,  розповів про поширені кейси блокувань у соціальних мережах: до прикладу, за пости, де росіян називають терористами. Однак справа не у міфічному “московському офісі” Facebook (у реальності компанія не має представництва в росії), а у стандартах соцмережі.

“Вони включають достовірність, безпеку для всіх користувачів, конфіденційність і гідність – не можна писати пости, які вважатимуться приниженням інших людей або груп, містять мову ворожнечі. На основі цих стандартів комп’ютерні алгоритми і перевіряють дописи користувачів. Вони можуть помилятися, тому слід оскаржувати блокування, успішних прикладів цього є чимало”, – зауважив Ігор Розкладай. 

У завершальній лекції Дмитро Тузов, член Незалежної медійної ради, дав поради журналістам, котрі планують працювати у зоні бойових дій:

“Варто мати при собі паперову карту та компас, орієнтуватися на місцевості, домовитися про зв’язок із кимось, хто повідомлятиме оперативну інформацію. Також журналісту потрібні бронежилет і каска, аптечка, запасні акумулятори і батарейки, ліхтарик, фляжка води та сухий пайок. А ще варто купити другий телефон: міцний та протиударний, котрий довго тримає заряд. Усе це допоможе пережити надзвичайні ситуації”