Українські медіа навчилися висвітлювати пандемію COVID-19 та працювати в умовах карантину, а головною проблемою став не сам вірус, а економічна криза, яку він викликав. Тож редакціям потрібно відкривати нові теми, аби утримати читачів – і водночас шукати нові фінансові можливості. Про це йшлося під час публічного обговорення “Медіа та COVID-19: помилки, успіхи, нові виклики та нові можливості”, яке провела Незалежна медійна рада 9 липня 2020 року. Модератором дискусії виступив Тарас Шевченко, директор ЦЕДЕМ та голова Незалежної медійної ради.
На початку пандемії тема коронавірусу очікувано стала провідною в українських медіа. Так, у березні 58,5% матеріалів онлайн-медіа стосувалися COVID-19.
“Досить багато матеріалів були конструктивними: гарно висвітлювали тему, давали корисні поради на базі рекомендації МОЗ та ВООЗ. У людей було достатньо інформації про те, як захистити себе та як контролювати поширення хвороби бодай у своєму оточенні. Частина медіа робила інфографіки з поясненнями”, – прокоментувала Олена Голуб, керівниця моніторингового відділу Інституту Масової Інформації та секретар Незалежної медійної ради. Журналісти також брали коментарі у експертів і науковців.
Негативним же кейсом став вчинок однієї з газет, яка опублікувала начебто адреси людей, хворих на коронавірус – зважаючи на ступінь тривоги у суспільстві, це могло призвести до справжніх заворушень.
Однак вже наприкінці травня медіа зосередилися на матеріалах про послаблення і зняття обмежень.
“Як на мене, це теж певною мірою могло призвести до цього піку захворюваності, коли ми фіксували близько тисячі нових випадків за день. Бо люди просто втомилися носити маски і тримати дистанцію, а от вірус – не втомлюється”, – відзначила Олена Голуб. Так, у червні 69% матеріалів про коронавірус у регіональних медіа стосувалися послаблення карантину.
Сама пандемія також не виявилася перешкодою для роботи редакцій. Максим Волошин, продюсер Чернівецької регіональної дирекції ПАТ “НСТУ” розповів, що їхній філії вдалося перевести роботу у новий режим: так, формат зйомок змінили, аби уникати соціальних контактів, а планірки проводили у онлайні. Колектив навіть знайшов час дізнатися більше про одне одного та спілкуватися. “Я не відчув особливого просідання у роботі компанії, це дозволило навіть перезарядитися”, – прокоментував він.
Під час карантину у читачів зріс інтерес і довіра до локальних медіа, адже людей цікавили події у їхніх містах та корисна інформація (до прикладу, про рух транспорту). Про це свідчить опитування 39 регіональних журналістів, яке провела організація «Інтерньюз–Україна».
Попри популярність, місцеві ЗМІ серйозно постраждали від наслідків пандемії. “Багато хто призупинив діяльність. Передовсім це стосується газет, вони під найбільшим ударом: через проблеми з розповсюдженням і роздрібними мережами. Чимало газет перейшли у онлайн, багато вимушені були скоротити тиражі. Місцеві ЗМІ також скорочували працівників, часто неофіційно”, – пояснив Володимир Єрмоленко, директор з аналітики ГО “Інтерньюз-Україна”.
Особливо відчутним для медіа у регіонах стало падіння доходів від реклами та спонсорства. За даними Катерини Мясникової, виконавчої директорки Національної асоціації медіа, у 73,3% регіональних медіа доходи впали на понад 50%, у кожного п’ятого видання доходи впали на понад 90%. Чимало клієнтів, які вкладали невеликі гроші, поки не замовляють рекламу, а великі гравці – скоротили обсяги.
“Цей сценарій створює досить погану ситуацію для місцевих виборів. Бо медіа завжди були спраглими до грошей, а зараз потерпіли настільки, що готові брати будь-яку рекламу чи платні матеріали. Багато є тих, хто буде просто нерозбірливими”, – підкреслила Катерина Мясникова.
За словами Володимира Єрмоленка, ряд медіа все ж шукає креативні відповіді: дають більше історій про людей чи пропонують журналістику рішень. Однак все ж регіональні медіа потребують підтримки – особливо ті, що намагаються бути незалежними від політиків та бізнесових інтересів.
Оскільки друга хвиля коронавірусної пандемії лишається можливою, українські медіа вчаться жити в умовах фінансової кризи. Так, видання “НВ” запровадило платний доступ до матеріалів. Їхні колеги з LIGA.net закликають читачів робити добровільні внески, а “Українська правда” створила платний клуб читачів.
Ці процеси є позитивними, однак поки не можуть стати головним джерелом доходу для медіа, коментує Галина Петренко, директор ГО “Детектор медіа” та член Незалежної медійної ради. “Якщо спробувати це оцінити, то у випадку “НВ” і “Ліги” йдеться про 200-300 тисяч гривень щомісяця, це далеко від того, щоб бути основним джерелом доходу для національного медіа. У клубного формату є мінус: він потребує додаткових витрат і окремих зусиль для його ведення”.
А телеканали мають труднощі і через брак розважального контенту – його у ці місяці не знімали. Галина Петренко додала: якщо телеканали не обіцятимуть нових великих шоу і серіалів, то рекламодавці готові натомість спонсорувати блогерів у Instagram та Youtube.
У такій ситуації медіа слід зрозуміти, що потрібно аудиторії і як стати їй корисним, вважає Наталія Гуменюк, засновниця Лабораторії журналістики суспільного інтересу та член Незалежної медійної ради.
“Люди втомилися від згадок про коронавірус, однак відчувається і брак інформації. Громадяни хочуть знати: а від чого зараз хворіють, як їздити у відпустку і не заразитися, як підготуватися до осені. Їх цікавить логіка дій, чому тут треба носити маску, а там – ні, цей заклад закритий, а той – працює”, – пояснила вона.
Також експертка радить журналістам писати про медичну тематику. Під час пандемії люди готові читати і слухати про роботу лікарів і медичну реформу, хоча раніше ця тема здавалася непопулярною на тлі війни чи корупційних скандалів.
Водночас медійним менеджерам не слід забувати про безпеку і ментальне здоров’я журналістів. Андрій Сидоренко, керівник напрямку ментального здоров’я та корпоративних комунікацій фундації “Суспільність” наголосив на важливості змін всередині редакції. Робота журналістів є стресовою, тому їм потрібні знання про ментальне здоров’я і стресостійкість. Крім того, редакція має бути згуртованою командою, а графік і робочі місця – зручними для колективу. Це також захистить медійників від психологічного виснаження.
Незалежна медійна рада, створена наприкінці 2015 року за ініціативи Центру демократії та верховенства права (раніше – Інституту Медіа Права), Інституту Масової Інформації, Інтерньюз-Україна, ГО “Детектор Медіа” (тоді – ГО “Телекритика”) та Фундації “Суспільність” – це орган саморегулювання у сфері медіа, до складу якого входить 15 членів – авторитетних журналістів та громадських активістів, які мають ґрунтовний досвід у медійній сфері.
Детальніше про Незалежну медійну раду читайте за посиланням.