Головна

  • Про нас
  • Справи
  • Члени
  • Новини
  • Рекомендації
  • Контакти
  • Пошук по справам

    Звернутись

     

     

     





    Позиція НМР щодо змін до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»

    Поділитися

    16 липня має стати визначною датою, коли український інформаційний простір нарешті стане повноцінно українськомовним. Саме цей день є відправною точкою для набрання чинності нормами Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які передбачають, що демонстрування та поширення фільмів, проведення концертів та розважальних шоу має відбуватися державною мовою. 

    Утім, 15 червня до порядку денного Верховної Ради України було включено два законопроєкти — 5554 та 5554-1. Ці ініціативи спрямовані на відтермінування обов’язку поширювати контент в означених сферах українською. Формальним обґрунтуванням таких пропозицій став економічний спад унаслідок пандемії COVID-19, що, відповідно до позиції авторів законопроєкту, призвів до «майже повної зупинки певних галузей, а українські компанії заморозили інвестиції та виробничі ланцюжки».

    Незалежна медійна рада виступає проти розгляду та прийняття таких законопроєктів, так само як і проти будь-яких подібних ініціатив. З низки правових і політико-соціальних причин відтермінування вимоги щодо застосування державної мови в культурній сфері є неприпустимим:

    1. Незалежна медійна рада з розумінням ставиться до проблем, породжених пандемією і впровадженням карантинного режиму. У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що «через перманентні обмежувальні міри та високий рівень захворюваності людей… [виробники] були вимушені перейти на дистанційну роботу, що значною мірою уповільнило їх роботу, а також призвело до призупинення основних виробничих процесів вже більше ніж на рік». Утім, таке обґрунтування, на думку Незалежної медійної ради, не має жодного стосунку до мови, якою продукується контент, — дистанційна робота й режим карантину однаково ускладнюють створення контенту як українською, так і будь-якими іншими мовами. Саме тому ця теза не може слугувати належним обґрунтуванням для відтермінування впровадження державної мови в означених сферах. Крім того, індустрія вже мала два роки для реорганізації власної діяльності та погодження її з вимогами закону в мовних питаннях, а також понад рік для адаптації до режиму карантину. Ефективна адаптація до карантинних обмежень могла б дозволити продукувати контент будь-якою мовою, тоді як неспроможність індустрії адаптуватися до нових реалій не може і не буде вирішена шляхом обмеження українськомовного продукту. Саме тому заява 1+1, StarLight Media та інших виробників контенту про доцільність прийняття законопроєкту №5554 не надає логічних аргументів щодо того, як відтермінування вимог щодо виробництва продукту державною мовою залежить від карантинних обмежень. Очевидно, що вимога щодо безпечних умов праці та переважно дистанційного режиму роботи однаковою мірою стосується контенту будь-якою мовою. Тому пропоновані заходи жодним чином не задовольнять задекларованої мети захисту економічної спроможності індустрії та не корелюють з підставами, на яких такі заходи намагаються впровадити ініціатори законопроєктів.

    2. Як уже неодноразово зазначали представники телеіндустрії, кіноіндустрії, громадянського суспільства та численні незалежні експерти, впровадження державної мови в інформаційний простір України поміж іншого є питанням національної безпеки. Не можна ставити на одні шальки терезів питання захисту державного суверенітету та підтримку економічної спроможності індустрії. Причинно-наслідковий зв’язок між економічними втратами від пандемії та мовним питанням не є ані прямим, ані доведеним. Натомість для держави — об’єкта міжнародної збройної агресії адекватне регулювання інформаційної сфери є справою першочергової важливості. Отже, відтермінування імплементації означених положень Закону суттєво зашкодить інформаційній безпеці України та її національним інтересам.

    3. Наразі в українському інформаційному просторі спостерігається засилля російськомовного контенту. Часто російськомовні матеріали поширюються в досить нав’язливій та безальтернативній формі, порушуючи принцип плюралізму в медійній сфері (див. Centro Europa 7 S.r.l. and Di Stefano v Italy, §129). За словами Уповноваженого із захисту української мови, запропоновані ініціативи «не лише не сприятимуть забезпеченню застосування державної мови в усіх сферах, визначених Конституцією та мовним законом, але й продовжуватимуть дію додаткових обмежень для людей щодо отримання інформації та послуг державною мовою». Отже, відтермінування вимоги щодо українськомовного контенту становитиме системне порушення прав громадян і позитивних обов’язків держави, передбачених Конституцією та Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

    Незалежна медійна рада закликає депутатів Верховної Ради України відхилити законопроєкти №5554 та 5554-1 з огляду на загрозу національній безпеці, відсутність кореляції між підставами внесення змін та змістом законопроєктів і порушення норм Конституції та Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Окрім того, Незалежна медійна рада застерігає суб’єктів законодавчої ініціативи від можливих подальших ініціатив спрямованих на створення перешкод для утвердження і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя.