Головна

  • Про нас
  • Члени
  • Новини
  • Справи
  • Рекомендації
  • Контакти
  • Пошук по справам

      Звернутись

      ПІБ скаржника
      Контактна інформація
      Чиї дії оскаржуються (журналіст, представник медіа, медіа)
      Короткий зміст оскаржуваного матеріалу
      Порушення або перелік порушень, які вбачає скаржник з матеріалу
      Пошта

      Додатки (скарга з усіма посиланнями на матеріали, які оскаржуються).

      Якщо відома інформація про те, чи зверталися до стверджуваного порушника із правом на відповідь чи правом на спростування – зазначити про це (додати копії звернення до стверджуваного порушника та відповіді на нього).

      Заява Незалежної медійної ради: Українським медіа не варто наслідувати «труху», публікуючи сцени жорстокості й насильства

      Поділитися

      Незалежна медійна рада закликає редакції українських медіа утриматись від публікації сцен жорстокості й насильства, особливо відеозаписів, на яких можна впізнати конкретних постраждалих людей. 

      15 грудня 2023 року низка українських медіа опублікували відеозапис інциденту в Керецьківській сільській раді, де один із депутатів кинув гранати; від вибуху постраждали 23 людини, одна з них померла. Деякі медіа згодом видалили нередаговане відео або замінили його версією, на якій обличчя й наслідки вибуху приховані; на сайтах і ютуб-каналах інших досі можна знайти відео з незакритими обличчями. Однак шкоду від демонстрації цього відео в прямому ефірі неможливо виправити. 

      Зокрема, в ефірі спільного телемарафону «Єдині новини» (у блоці телеканалу «1+1») необроблені кадри сцени вибуху та його наслідків показали, щонайменше, двічі. Зважаючи на охоплення марафону «Єдині новини», можна припустити, що ці кадри побачили сотні тисяч людей. А оскільки демонстрація відбувалась близько 19:30, серед глядачів могли бути діти. Закон України «Про медіа» (п. 1 ч. 1 ст. 42) забороняє «надмірне зосередження уваги на насильстві, а саме поширення… зображень насильства, які не є обґрунтованими або є надмірними в контексті відповідної програми»

      «Давайте подивимось це шокуюче відео», – запропонував у підводці ведучий «1+1», не пояснивши, яку інформаційну цінність для суспільства вбачає у демонстрації фрагмента запису засідання (спосіб отримання якого, до речі, ані «1+1», ані інші медіа не уточнюють). На думку Незалежної медійної ради, окрім шоку, страху та інших гострих емоцій, відеозапис не несе аудиторії важливої інформації й не допомагає розумінню ситуації, яку журналісти могли описати словами. Натомість демонстрація цих кадрів може завдати болю близьким, рідним і знайомим людей, які постраждали від вибуху (зокрема, щонайменше, однієї вже померлої людини). Кодекс етики українського журналіста (п. 3) передбачає, що «(ж)урналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини». Втручанням у приватне життя є також надмірне акцентування медіа на обставинах трагедії, яка трапилася з близькою людиною. 

      Вочевидь, успіх анонімних телеграм-каналів, які нарощують аудиторію, демонструючи не цензуровані жахливі кадри, спонукає медіа відходити від власних стандартів. Зокрема, в редакційному статуті телекомпанії «1+1» йдеться, що медіа компанії «уникають демонстрації відвертих сцен насильства, свідчень фізичного страждання, крупних планів серйозних травм людей… У разі надзвичайної суспільної значущості оприлюднення таких матеріалів необхідно повідомити споживачів інформації, що наступні кадри можуть завдати їм моральної шкоди». Втім, щонайменше, один із випадків демонстрації кадрів із Керецьківської сільської ради в етері «Єдиних новин» не супроводжувався жодним попередженням: відео без жодних титрів і студійних коментарів показали на тлі прямої мови представниці поліції. 

      Незалежна медійна рада нагадує, що медіа повинні діяти передусім в інтересах суспільства і власної аудиторії. Й закликає: