Головна

  • Про нас
  • Члени
  • Новини
  • Справи
  • Рекомендації
  • Контакти
  • Пошук по справам

      Звернутись

      ПІБ скаржника
      Контактна інформація
      Чиї дії оскаржуються (журналіст, представник медіа, медіа)
      Короткий зміст оскаржуваного матеріалу
      Порушення або перелік порушень, які вбачає скаржник з матеріалу
      Пошта

      Додатки (скарга з усіма посиланнями на матеріали, які оскаржуються).

      Якщо відома інформація про те, чи зверталися до стверджуваного порушника із правом на відповідь чи правом на спростування – зазначити про це (додати копії звернення до стверджуваного порушника та відповіді на нього).

      Заява Незалежної медійної ради щодо припинення тиску на суспільного мовника та застереження до медіа утриматись від маніпуляцій навколо суспільного мовника заради власної вигоди

      Поділитися

      Незалежна медійна рада висловлює занепокоєння щодо ситуації, яка вчергове складається із суспільним мовленням під час процесу ухвалення державного бюджету на 2022 рік, а також щодо намагання медіа, чиї власники потрапили у санкційний список РНБО за сприяння країні-агресору і фінансування тероризму, використати ситуацію із Суспільним для власної вигоди. 

      З моменту заснування у січні 2017 року, суспільний мовник щороку піддається постійному тиску та безпідставним звинуваченням від різних політичних сил, які мають на меті отримання аргументів для зниження рівня фінансування Суспільного або легітимізації втручання в його діяльність.

      Закон України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” (далі – Закон) зафіксував ставку у 0,2% від загального фонду видатків держбюджету за попередній рік як обсяг фінансування Суспільного – суму, яка базувалась на видатках, які щороку ніс бюджет для утримання державних ТРО. Вона лише фіксувала статус-кво фінансування колишніх державних компаній, на основі яких і була створена корпорацію суспільного мовлення. Ця сума – лише половина того фінансування, яке суспільне мало б отримувати, щоб стати “Українським BBC”, незалежною компанією, що виробляє високоякісний контент на різних платформах, від класичного радіо до соцмереж.

      Неприйнятною практикою є намагання політичних еліт називати суспільне “каналом”, “державним телебаченням”, “утеодин” та іншими епітетами, які мали зникнути вже майже 5 років тому. Суспільне мовлення створене для громадян України всіх національностей, вікових і соціальних груп, в тому числі тих, хто зараз перебуває при владі, з метою подачі правдивої повної та неупередженої інформації та щоб кожен політик та державний діяч мав можливість надати своїм виборцям пояснення тих чи інших державних рішень. Завдання редакцій – запросити саме тих представників влади, а також фахівців, які володіють достатніми компетенціями у конкретній темі, забезпечуючи баланс думок. Завдання регіональних філій – говорити про проблеми і успіхи, що є у регіонах, а також повідомляти про них і всій країні. Завдання Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного – показати багатогранність нашого народу в усіх його національностях, що споконвіку живуть на цих землях. Завдання двох редакцій – Донбасу і Криму – говорити з цими регіонами, окупованими Російською Федерацією, чиї найманці репресивними методами переслідують будь-який прояв незгоди з протиправною окупацією. 

      Ухвалений в першому читанні держбюджет-2022 передбачає рівень фінансування Суспільного у 1,87 мільярда гривень. Це становить 0,16%, а не 0,2%, як зафіксовано Законом. Ба більше, окремі політики мали сміливість подати правки, які прямо (із зазначенням назви компанії) або приховано (вказуючи код бюджетної програми), пропонували забрати з цієї суми від 0,7 до 1,3 мільярда гривень. 

      У медійному просторі наразі можна спостерігати масштабну кампанію щодо “тиску, погроз і шантажу з боку Офісу президента” щодо телеканалу “Наш”, телеканалу “Прямий”, програми “Свобода слова Савіка Шустера”. Також знаковим є створення ресурсу “Независимые”, що просуває проросійські наративи. Як наслідок, випадок тиску на Суспільне став приводом для численних маніпуляцій з боку цих медіа. Зокрема спроби пояснити обмеження їхньої діяльності не неправомірними та непрофесійними діями самих цих медіа, а нелегітимним тиском з боку Офісу президента. Ми наголошуємо, що суспільне мовлення не можна навіть порівнювати із суб’єктами, які вигадували неіснуючі слухання в Конгресі США, систематично поширювали дезінформацію та мову ненависті, порушували базові журналістські стандарти. На цьому зокрема наголошувала Незалежна медійна рада у своїй позиції щодо правомірності блокування телеканалів ZIK, NewsOne та 112.

      З огляду на це, ми закликаємо припинити будь-які спроби тиску на суспільного мовника, включно з незаконним обмеженням фінансування. Суспільне є гарантом присутності в ефірі усіх політиків, незалежно від того, чи є вони більшістю чи опозицією, а такожі гарантією того, що аудиторія матиме доступ до плюралістичного спектру політичних позицій

      Ми закликаємо забезпечити сталий розвиток Суспільного, яке є не лише фактором оздоровлення макро- і мікромедійного ринку, появи нових медійних продуктів та виробництв, але і забезпечує інформаційні потреби різних верств суспільства, чого у силу наявних бізнес-моделей не можуть дозволити собі комерційні медіа. 

      Ми також наголошуємо на захисті Суспільного від зазіхань Російської Федерації та її проксі-медій, мета яких є діаметрально протилежною тим цілям і цінностям, на яких базується суспільне мовлення. Неприйнятно допускати використання суспільного дискурсу довкола фінансування Суспільного задля зняття обмежень, накладених на медіа, чиї власники потрапили в санкційний список РНБО за сприяння країні-агресору і фінансування тероризму, таким чином намагаючись прирівняти непорівнянних суб’єктів та ситуації.

      Заява відкрита до підписання всіма охочими (для цього зверніться на email mediacouncil.ukraine@gmail.com або напишіть повідомлення на Фейсбук сторінку НМР). 

      Заяву підтримали:

      ГО Фундація «Суспільність»

      ГО «Детектор медіа»

      ГО Інститут масової інформації

      ГО «Інтерньюз-Україна»

      ГО Інститут Розвитку Регіональної Преси

      ГО Центр демократії та верховенства права

      Дмитро Тузов, журналіст, теле- та радіоведучий