Головна

  • Про нас
  • Члени
  • Новини
  • Справи
  • Рекомендації
  • Контакти
  • Пошук по справам

    Звернутись

     

     

     








    Додатки (скарга з усіма посиланнями на матеріали, які оскаржуються).
    Якщо відома інформація про те, чи зверталися до стверджуваного порушника із правом на відповідь чи правом на спростування – зазначити про це (додати копії звернення до стверджуваного порушника та відповіді на нього).

    ЗАЯВА ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ щодо ініціативи народного депутата Олега Дунди ліквідувати суспільне мовлення України

    Поділитися

    Ми, громадські організації у сфері медіа та захисту свободи слова, вважаємо неприпустимою ініціативу народного депутата Олега Дунди створити Державний інформаційний концерн телебачення і радіомовлення.

    15 грудня 2021 року у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт № 6430 “Про Державний інформаційний концерн телебачення і радіомовлення України”. У проєкті народний депутат пропонує створити концерн у формі акціонерного товариства зі 100% власності держави на базі незалежного суспільного мовника, Національної суспільної телекомпанії України, державного іномовлення ДП “Мультимедійна платформа іномовлення України” та органу виконавчої влади — Державного агентства України з питань кіно. Створення концерну у формі акціонерного товариства порушує чинне законодавство України, оскільки відповідно до Господарського кодексу України, концерн є окремою організаційно-правовою формою і під ним визнається статутне об’єднання підприємств, а також інших організацій, і аж ніяк не акціонерне товариство, до якого входять органи влади.

    Проєкт №6430 пропонує ліквідувати суспільне мовлення, іномовлення, натомість утворити структуру, подібну до тієї, що існувала до весни 1991 року – Держтелерадіо УРСР, у якій діяли підрозділи мовлення і вироблення контенту, а також цензури. Запропонований “концерн” так само має забезпечувати: 

    Тобто господарський суб’єкт запропоновано наділити повноваженнями органу влади. 

    Окрім цього, законопроєкт нав’язує приватним телерадіоорганізаціям обов’язкове розміщення не менше 25 відсотків національного контенту, створеного відповідно до технічного завдання Науково-експертної ради Державного інформаційного концерну. Це є порушенням редакційної свободи та вільної конкуренції, адже навіть чинні квоти дають вільний вибір джерел і типів контенту, які можуть як бути виробленими самими суб’єктами, так і закуповуватися деінде. 

    Така законодавча ініціатива є імітацією розв’язання проблем, що існують у національному медійному просторі, як-от позиціонування іномовлення, збільшення підтримки та покращення якості кіно, що виробляється за державної підтримки. А головне – є прямим намаганням позбавити громадян України незалежного суспільного мовлення, на створення якого було витрачено чимало часу і зусиль. Станом на 2021 рік, держава з 2017 року недофінансувала суспільного мовника на 5 мільярдів гривень – кошти, на які можна було б виготовити та закупити у національних виробників достатньо багато якісного і цікавого контенту для різних платформ: від телебачення до соцмереж. 

    Запропонована законопроєктом формула вирішення проблем є шляхом до державної цензури, що негативно вплине на якість інформації, яку споживатимуть громадяни. Цей документ не подолає проблеми “захисту наших громадян від споживання нав’язаного Кремлем інформаційного спаму”, а буде прямим копіюванням найгірших практик Російської федерації, зокрема й у відсутності незалежного суспільного мовлення. Ба більше, така ініціатива є відвертим проявом зневаги до інституцій, що активно працюють над виробленням і поширенням якісного українського контенту: Українського культурного фонду, Інституту книги, Держкіно, Суспільного мовлення та великої кількості інших приватних ініціатив, блогерів і спільнот, які почасти без жодної державної підтримки виробляють чи видають якісний культурний продукт.

    Наголошуємо, що створення суспільного мовлення є зобов’язанням України перед Радою Європи, в якій Україна є членом. Існування державного мовлення з 1991 до 2014 року не покращило інформаційну безпеку, ба більше, в критичні моменти воно якісно обслуговувало найбільш одіозних суб’єктів, які тепер перебувають на території країни-агресора і продовжують працювати проти України. Тенденція відновлення та розбудови контрольованого владою державного мовлення, яка посилилась у 2021 році, суперечить принципам розвитку України як демократичної держави, міжнародним зобов’язанням, які взяла на себе Україна, та рекомендаціям Ради Європи. 

    Ми закликаємо народного депутата Олега Дунду відкликати законопроєкт № 6430 “Про Державний інформаційний концерн телебачення і радіомовлення України”. 

    ГО Центр демократії та верховенства права

    ГО Центр медіареформи 

    Могилянська школа журналістики 

    ГО Інститут Розвитку Регіональної Преси 

    ГО Інститут масової інформації

    ГО Платформа прав людини

    ГО Український інститут медіа та комунікації 

    ГО Фундація “Суспільність”

    Незалежна медійна рада

    Інститут демократії імені Пилипа Орлика

    ГО Інтерньюз-Україна

    ГО “Активна програма”