Ми, громадські організації, що підписалися нижче, звертаємо увагу Верховної Ради на неприпустимості реставрації державного мовлення в Україні та порушення міжнародних зобов’язань України, що означатиме відмову від демократичних реформ.
В грудні 2020 року зареєстровано законопроєкт № 4487 “Про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб”, який передбачає важливі позитивні зміни для переселенців. Проте до другого читання до проєкту включено правки, які не стосуються самого проєкту, а вносять фундаментальні зміни до медіазаконодавства і фактично запускають на всю Україну державний російськомовний телеканал.
Автори правок аргументують їх тим, що переселенці мешкають на всій території України, отже, призначені для них телепрограми мають поширюватись на всю державу. Фактично, під прикриттям захисту прав внутрішньо переміщених осіб, передбачається розширення мовлення державного російськомовного телеканалу “ДОМ” для тимчасово окупованих територій на всю Україну шляхом його включення до складу універсальної програмної послуги (тобто переліку програм, безкоштовний доступ до яких гарантований всім глядачам).
На практиці це означає перетворення телеканалу, що створювався як канал іномовлення, на загальнонаціональний. Проте така ініціатива нівелює саму суть іномовлення, яке було створено з метою захисту національних інтересів України за кордоном, формування та підтримання позитивного іміджу України.
Потреба у задоволенні якихось специфічних інформаційних потреб переселенців на вільних територіях є надуманою та не може слугувати обґрунтуванням для прийняття законопроєкту № 4487 у чинній редакції. Суспільний мовник уже сьогодні задовольняє інформаційні, культурні та освітні потреби усього населення України, створює та поширює програми для усіх соціальних груп, про що свідчить високий рівень довіри до нього та стале зростання аудиторії, лідерство серед медіа за рівнем дотримання професійних стандартів.
Ми наголошуємо на неприпустимості розширення мовлення телеканалу “ДОМ” на всю територію України, адже це є реставрацією державного мовлення на противагу системі Суспільного мовлення, яке протягом 5 років залишається недофінансованим. Подібні кроки можуть розцінюватися як тиск та спроба усунути Суспільне з медійного простору. Громадські організації неодноразово підкреслювали, що Суспільне мовлення є невід’ємним елементом демократичної держави, а його місія – “Захищати свободи в Україні. Надавати суспільству достовірну та збалансовану інформацію про Україну та світ, налагоджувати громадський діалог задля зміцнення суспільної довіри, розвитку громадянської відповідальності, української мови та культури, особистості та українського народу”. Саме тому будь-які спроби посягання на незалежність Суспільного мовлення, створення штучного політично обумовленої конкуренції із державним мовником є спробою змінити політичний курс України в бік авторитаризму.
Громадські організації висловлюють обурення спробою реставрації державного мовлення в Україні, адже це прямо суперечить Резолюції 1466 (2005) Парламентської асамблеї Ради Європи, яка зобов’язала Україну перетворити державні телерадіокомпанії на канали суспільного мовлення згідно з відповідними стандартами Ради Європи.
Ми застерігаємо парламентарів від прийняття законопроєкту № 4487 у чинній редакції, адже результати такого рішення прямо суперечитимуть європейському курсу України та демократичним реформам, розпочатим після Революції Гідності – роздержавленню преси та перетворенню державних телерадіокомпаній у Суспільне мовлення, в редакційну політику якого держава не може втручатися.
Заява відкрита до підписання всіма охочими (для цього зверніться на email info@cedem.org.ua або напишіть повідомлення на Фейсбук сторінку ЦЕДЕМ).
Заяву підтримали: