Головна

  • Про нас
  • Справи
  • Члени
  • Новини
  • Рекомендації
  • Контакти
  • Пошук по справам

    Звернутись

     

     

     





    Рекомендація № 8. Як журналісту / редакції дбати про ментальне здоров’я та корпоративні комунікації

    Поділитися

    Часто проблеми ментального (психічного) здоров’я сприймаються як табу – про що не варто говорити, особливо на роботі.

    Однак кожен четвертий у світі переживає проблеми психічного здоров’я, вони впливають на всіх нас і ми повинні відчувати можливість говорити про це, звертатися за підтримкою чи отримувати якісну допомогу. Чим більше буде діалогу, тим більше міфів зможемо розвіяти та перешкод зруйнувати, припиняючи ізоляцію, сором та меншовартість, які часто відчувають ті, хто стикається з проблемою психічного здоров’я.

    Турбота про психічне здоров’я в медійній організації, створення середовища підтримки журналістів, яке зміцнює опірність до стресів, вчить турбуватися про себе й оточуючих, не лише сприяє фізичному та емоційному здоров’ю і відновленню членів команди, а й збільшує лояльність, продуктивність і залученість працівників.

    Що таке психічне здоров’я? Це «серцевина» здоров’я людини: стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб чи недуги. Психічне здоров’я – це стан благополуччя, при якому кожна людина може реалізувати свій власний потенціал, долати життєві стреси, продуктивно та плідно працювати, а також робити внесок у життя своєї спільноти (World Health Organization).

    Чому важливо розвивати культуру турботи про психічне здоров’я на рівні медійної організації?

    За дослідженнями, три з п’яти працівників мають проблеми психічного здоров’я, пов’язані з роботою (Business in the Community (2017). Mental Health report: National employee mental wellbeing survey findings).

    Багатозадачність, нестабільний та інтенсивний робочий графік, фокус уваги на емоційно складних темах, напади та цькування у зв’язку з професійною діяльністю – ці особливості роботи журналіста також можуть викликати значний стрес, посилювати тривогу, сприяти емоційному вигоранню, погіршувати фізичне та психічне здоров’я.

    За дослідженнями:

    – до 80 % журналістів стикались із травматичною подією, пов’язаною з роботою (The Dart Center for Journalism and Trauma);

    – 31 % повідомляли про отримання погроз впродовж року (Löfgren Nilsson & Örnebring, 2016, Sweden);

    – 21,9 % журналісток повідомляли про пережиття фізичного насильства у зв’язку з роботою (Barton & Storm, 2016).

    Журналістика за характером роботи часто пов’язана з тиском, а стрес є найбільшою проблемою охорони здоров’я, яка стосується працівників медіасектору (National Union of Journalists, NUJ, Велика Британія).

    За підрахунками, кожен випадок нездужання, викликаного стресом, у середньому призводить до втрати 30,9 робочих днів на рік (WHO, 2019, facts about mental health).

    Поряд із цим існують ефективні практики турботи про психічне здоров’я працівника. Розпочати можна із простих невеликих кроків, які кожен може зробити, щоби подбати про свій стан та своїх колег. Нижче ми пропонуємо ряд рекомендацій, покликаних зменшити дію стрес-факторів і допомогти журналісту дбати про своє психічне здоров’я та емоційний добробут.

    Зміцнення психічного здоров’я на роботі включає дві складові:

    1) зміцнення психологічної стійкості (відновлюваності, здатності справлятись із труднощами і зростати) на персональному рівні;

    2) створення підтримуючого середовища на роботі та людиноорієнтованих процесів.

    Зміцнення психологічної стійкості

    Інтервенції щодо стресу та психічного здоров’я на роботі можуть збільшити її продуктивність на 30 % (National Institute for Health and Care Excellence, 2009).

    Репортери, фото- й відеооператори, дизайнери та інші співробітники редакції можуть зазнавати травматичного стресу під час будь-яких новинних подій – незалежно від того, чи перебувають вони на місці події, чи за робочим столом. Тому важливо забезпечити системний супровід медійної команди в питаннях психічного здоров’я, щоб допомогти собі та колегам у важкі моменти.

    Супровід команди може передбачати:

    1. заохочення до проходження навчання зі стресостійкості, опанування методів емоційної регуляції;

    2. заохочення колег до обговорення питань психічного здоров’я. Один із варіантів — організувати базову peer-to-peer підтримку: коли члени команди можуть подзвонити одне одному чи головному редактору, якщо потребують підтримки. Іноді достатньо просто домовитися про це — заохочуйте підтримку зв’язку між колегами, особливо якщо йдеться про висвітлення складних подій. Нагадування про цінність і важливість роботи одне одного, відчуття плеча поряд додає сил справлятися з труднощами. Коли колеги працюють над важкою історією — дайте їм знати, що вони не повинні приховувати свій стрес, почуття чи емоції в ці моменти. Створюйте таке середовище довіри в редакції, де усвідомлюється важливість визнання важких почуттів та їх висловлення. Будь-які проблеми із психічним здоров’ям не мають сприйматися як щось, чого треба соромитися і про що «незручно» говорити. Ще один варіант — запровадити практику менторства: згідно з дослідженнями, молоді журналісти мають вищий рівень стресу та повільніше відновлення, ніж журналісти старшого віку;

    3. створення «мережі контактів» під час надзвичайних ситуацій для вашої редакції. Цей список контактів має містити чіткий протокол, кому потрібно дзвонити під час особливих чи травматичних подій. Цей алгоритм має бути доступним для всіх співробітників;

    4. розміщення легких для сприйняття і зрозумілих алгоритмів турботи про себе й колег, а також базові методи емоційної регуляції. Наприклад, у вигляді тих же портативних візиток та / або постерів на стінах у редакції.

    Розуміти, коли в редакції потрібна допомога фахівця

    Навчіть своїх співробітників стежити за симптомами професійного вигорання чи проблем психічного здоров’я – чим більше людей у вашому оточенні будуть обізнані з першими «дзвіночками», тим легше буде забезпечити їм необхідну допомогу.

    Нижче наводимо перелік ознак, які потребують уваги фахівців:

    Будь-яка з цих ознак є сигналом, що потрібна консультація та обстеження спеціаліста. Особливо, якщо подібні прояви тривають понад два тижні.

    Однак якщо ви помітили зміни в поведінці чи вигляді колеги-журналіста, не робіть поспішних висновків щодо їхнього психічного здоров’я. Якщо ви почуваєтеся готовими — запропонуйте розмову за кавою десь поза роботою, при цьому будьте відкритими, неосудливими і ставте багато відкритих запитань. Втім важливо розуміти, що ця людина може вже отримувати допомогу і не хотіти ділитися своїми переживаннями з вами; це теж нормально.

    Створення підтримуючого середовища та людиноорієнтованих процесів

    Серед компонентів формування середовища підтримки в редакції є:

    Фактори ризику щодо психічного здоров’я, пов’язані з журналістською роботою:

    Всі вони потребують уваги топменеджменту редакції.

    Принципи корпоративної комунікації журналістів

    Розбудова психологічної безпеки, довіри та міжособистісних стосунків є основою для злагодженої роботи медійної команди. Вимірювання «температури» допоможе краще розуміти своїх колег, розвинути емпатію, ставити людяність, щирість та довіру в основу співпраці.

    До прикладу, простий та дієвий інструмент для цього — «check-in & check-out».

    За можливості відкривайте та закривайте робочі дні командними дружніми чекінами та чекаутами, коли кожен член робочої команди коротко відповідає на запитання про свій стан і настрій. Це допомагає сформувати фокус, підвищити самосвідомість і внести ясність щодо емоційного стану кожного з учасників, щоби коректно будувати співпрацю.

    Створити місце в редакції, де команда може виговоритися про те, що її хвилює.

    Започаткуйте в редакції відповідні зустрічі, на яких команда може поговорити про:

    1) проблему, яка існує в організації, однак її ніхто не наважується порушити;

    2) щось, що трапилося давно, однак команда досі не може з цим упоратися.

    Робоча скринька «запитання-відповіді», у яку команда може протягом тижня покласти будь-які запитання, а топменеджери або й власники чи інвестори нададуть на них відповіді протягом тижня. Це можливість поставити запитання, яке отримає відповідь, без страху здатися некомпетентним. Розвивайте в редакціях культуру «дурних і незручних запитань не буває».

    Фідбек-сесії, розвиток культури зворотного зв’язку

    Це підвищує розуміння дій та настроїв членів команди, дає можливість у коректний спосіб відреагувати як на позитивні, так і негативні вчинки колег. Якісний зворотній зв’язок можна будувати за таким алгоритмом:

    1) спостереження (опис вами ситуації, який базується на конкретних фактах);

    2) вплив (повідомлення, до чого призвів вчинок людини — позитивні наслідки чи негативні);

    3) пропозиція (підтримка, заохочення далі рухатись у тому ж темпі або варіант вирішення неприємної ситуації).

    Прозорі внутрішні процеси та людиноорієнтовані сервіси

    Робочі завдання в редакції:

    Цілі: формуйте цілі й пріоритети на рівні організації та команди, щоби всі сконцентрувалися на важливих речах. Важливо, щоби цілі формувалися за SMART-критеріями визначеними спільно в редакції.

    Робочий графік: заплануйте чіткі години праці (початок, завершення роботи, час на обід) та внесіть їх до календаря, щоб ваша медійна команда розуміла, коли ви є на місці.

    Знайте свій «природний годинник» і старайтеся підлаштовувати робочий ритм відповідно до нього. Вибір кращого часу для виконання певної роботи залежить від характеру цієї роботи, для кожної справи є свій золотий час. І на ці персональні особливості варто зважати членам команди та керівництву й по можливості враховувати їх при організації робочого процесу.

    «Перерви на відновлення»: візьміть за звичку після кожної години роботи вставати з місця й ходити 5 хв — це сприяє кращому відновленню та підвищує концентрацію. Найбільш ефективними для зняття стресу та підвищення настрою впродовж робочого дня є короткі перерви на активність, а також так звані соціальні паузи, коли з колегами говорять на теми, не пов’язані з роботою.

    Подбайте, щоб у співробітників було щонайменше пів години обідньої перерви й заохочуйте, щоб вона була поза робочим столом. Найкраще — поєднати обід із прогулянкою.

    На особистому рівні – винагороджуйте себе за досягнення. Найчастіше ми схильні зосереджуватися на тому, що потрібно зробити далі, й забуваємо винагородити себе за те, що вже зробили. На рівні редакції – запровадьте практику визнання. Співробітники в організаціях, де розвинена культура визнання, є більш задоволені своєю роботою та відчувають, що їх цінують. Беріть участь та комунікуйте у професійних об’єднаннях, як-от, приміром, незалежні медіапрофспілки та Національний пресклуб, виборюйте професійні журналістські нагороди.

    Людиноорієнтовані сервіси в медіаорганізації. Зокрема:

    Організаційний дизайн:

    Інші рекомендації

    Рекомендація №12. Як висвітлювати кримінальні правопорушення

    Кримінальній тематиці в багатьох українських ЗМІ приділяється значна увага. При цьому далеко не завжди відповідні матеріали готуються з дотриманням прав підозрюваних, жертв правопорушень чи навіть самих журналістів. Повідомлення про злочини потребує особливої уваги, оскільки це чутлива тема. Поширена в медіа інформація може легко викликати страх, тривогу, упередження або порушити приватність особи. Зважаючи на це, Незалежна […]

    Рекомендація №11. Як журналісту зберегти професійну репутацію, працюючи в медіа, залежних від власника

    Протягом останніх років в Україні збільшують свій вплив медіа, які контролюють власники великих бізнесових і політичних груп або місцеві політики в регіонах. Водночас, як правило, відносини між інвесторами, топменеджментом і журналістами залишаються неврегульованими, а контент часто стає інструментом маніпуляцій, дезінформації чи пропагандистським знаряддям. Ця рекомендація в жодному разі не є закликом чи спонуканням журналістів до співпраці […]