У демократичному та розвиненому суспільстві важливу роль відіграють медіа. Крім основної інформативної функції, вони мають підвищувати інтелектуальний рівень аудиторії. Освітня функція для медіа є такою ж важливою, як і інформаційна. У своїй книжці «Новинна журналістика / навчальний посібник» Зигфрід Вайштенгберг схарактеризував освітню функцію так: «Донесення до громадян певних знань дозволяє адекватно оцінювати, упорядковувати відомості, отримані з різних джерел, правильно орієнтуватися в суперечливому потоці інформації». Це набуває особливої актуальності в період розвитку соціальних мереж, які часто є джерелом неправдивої та маніпулятивної інформації.
Одним із елементів освітньої журналістики є оприлюднення наукових досліджень.
Кількість таких матеріалів значно зросла з початком пандемії, спричиненої коронавірусом. Згідно з даними Інституту масової інформації, 8 % загальної кількості матеріалів, що стосувалися пандемії, були про наукові дослідження щодо COVID-19.
Проте зазначимо, що іноді матеріали про дослідження стосовно ефективності медпрепаратів проти вірусу були написані неконструктивно й могли стимулювати людей до самолікування.
1. Перед тим, як робити матеріал про наукове дослідження, переконайтеся, що його опубліковано в авторитетному науковому виданні. Так ви будете впевнені, що дослідження достовірне та легітимне. Авторитетні наукові видання (журнали) можна знайти в базах даних Scopus або Web of Science. Що кращий журнал, то вищим є рейтинг його цитування, за яким і розраховується фактор впливу (так званий IF — impact factor).
2. Обов’язково зазначайте конкретну назву науково-дослідної установи, яка провела дослідження. Не використовуйте узагальнень на кшталт «англійські вчені», «вчені з Нідерландів» тощо.
3. Не вживайте наукових жаргонізмів і не перевантажуйте текст незрозумілою термінологією. Пам’ятайте, що кожен науковий термін повинен мати чітке і зрозуміле аудиторії пояснення.
4. Подавайте інформацію точно. Журналісти й медіа не мають перебільшувати значення наукових знахідок для привернення уваги аудиторії. Водночас ви можете зробити припущення про наслідки того чи іншого дослідження. Однак ваш коментар або припущення мають бути чітко відокремленими від фактів, і аудиторія повинна розуміти, що це лише ваша власна думка.
5. Доцільним буде звернутися по коментар до експерта в галузі, про яку ви пишете. Його може надати сам автор дослідження або інший науковець, який допоможе вам критично оцінити дослідження. Подавши дві думки експертів, ви забезпечите певний баланс у висвітленні матеріалу.
6. Переважна більшість наукових досліджень містить інформацію про похибку або про фактори, які можуть негативно впливати на точність результату. Готуючи матеріал, ви завжди повинні зазначати похибку або згадувати ці негативні фактори впливу. Якщо дослідження, про яке ви пишете, не містить згадок про похибку, це ставить під сумнів достовірність його висновків. Відсутність даних про похибку може свідчити, що експеримент не був цілісним, його досі не завершено або що це дослідження є сумнівним.
7. Використовуйте конструктивний підхід: пояснюйте аудиторії практичні наслідки застосування дослідження, які саме зміни може зумовити впровадження його результатів. Можливо, для цього вам недостатньо буде покластися на власні висновки, а доцільніше буде звернутися до думки відповідних експертів.
8. Не використовуйте надмірно емоційних оціночних суджень та епітетів на зразок «надважливе», «найновітніше», «скандальне», «приголомшливе» тощо. Не перебільшуйте, але й не применшуйте важливості дослідження.
9. Обов’язково нагадайте аудиторії, що самостійне застосування елементів або висновків дослідження може бути небезпечним і що дослідження саме по собі не є заміною звернення за професійною медичною допомогою у випадку захворювання. Наприклад, самовільне використання препаратів, ефективність яких досліджували для лікування певних хвороб, може бути вкрай небезпечним у разі їхнього застосування без рекомендації лікаря.
10. Якщо ви замовляєте переклад з іноземної мови, його має здійснювати перекладач, знайомий із термінологією в цій науковій сфері.
11. Переконайтеся, що ви не порушили авторські права під час публікації, перекладу та / або передруку дослідження.
12. Будьте вкрай уважні, добираючи заголовок матеріалу, адже спрощення або некоректне узагальнення в назві може викривити й навіть нівелювати важливу суть дослідження, тоді як саме таке вирване з контексту формулювання може стати джерелом цитування для інших медіа й навіть завдати шкоди інформаційному середовищу через підсилення феномену «дезінфодемії».
Проблему сумнівної експертизи коментаторів, не нову для українських медіа, у 2023 році почали обговорювати в журналістському середовищі з новою силою. 11 квітня у виданні !Свідомі! вийшло розслідування Іллі Полудьонного про Спартака Субботу, телеведучого і подкастера, який називає себе психологом і приписує собі медичну освіту й науковий ступінь, яких насправді не має. Виявилось, що людина, яку […]
Під час дослідження психологічного стану журналістів ми виходимо зі специфіки професійних викликів, а також викликів будь-якої людини, що живе та працює в умовах війни. Світові дослідження [1] свідчать, що журналістика є однією з тих професій, які мають високий ризик професійного вигоряння. Це пов’язане як з характером роботи, так і з особливостями робочого процесу в редакції. Інші […]
Соцопитування показують, що платформи й месенджери радше негативно впливають на якість журналістики й інформаційний простір, адже надають менш верифіковані матеріали та менше можливостей для якісних спростувань, а також сприяють підміні справжніх медіа приватними ініціативами, які жодним чином не дотримуються журналістських стандартів. Однак журналісти регулярно використовують соцмережі для збільшення охоплення своїх матеріалів, побудови особистої репутації (незалежної […]