Головна

  • Про нас
  • Члени
  • Новини
  • Справи
  • Рекомендації
  • Контакти
  • Пошук по справам

    Звернутись

     

     

     








    Додатки (скарга з усіма посиланнями на матеріали, які оскаржуються).
    Якщо відома інформація про те, чи зверталися до стверджуваного порушника із правом на відповідь чи правом на спростування – зазначити про це (додати копії звернення до стверджуваного порушника та відповіді на нього).

    Як висвітлювати військовий конфлікт та уникати помилок: НМР провела обговорення для медіа Миколаївщини

    Поділитися

    Українське Міністерство оборони, МЗС та західні ЗМІ заявляють, що Росія стягує війська до кордонів нашої країни і може піти на воєнну ескалацію. Південь України межує з окупованим Кримом, де також стоїть армія РФ, тож регіон ризикує стати мішенню для провокацій та дезінформації.

    Саме тому Незалежна медійна рада за підтримки ГО Фундація “Суспільність” та Центру демократії та верховенства права 29 листопада провела обговорення для медіа Миколаївщини про висвітлення теми ескалації. Медійні експерти, представники держави та журналісти обговорювали загрози, ділилися навичками та разом з медіа напрацьовували правила роботи в умовах військового конфлікту.

    Як медіа протистояти фейкам та що робитиме держава

    Інформаційні провокації постійний елемент російської агресії, достатньо згадати “відфотошоплені” фото, на яких нібито український штурмовик СУ-29 збиває малайзійський “Боїнг”, зазначив Дмитро Тузов, член Незалежної медійної ради

    Такі фейки запускають (зокрема і з Росії), аби влаштувати хаос і перекласти провину на інших. “Ще одна ціль створити багато версій, як із катастрофою MH17, коли вкидали десятки “пояснень”. І у людей починалася каша, вони плуталися, говорили, що все може бути, літак збили чи то українці, чи то росіяни, чи то марсіяни”, додає пан Тузов.

    Експерт радить журналістам, які пишуть про загрозу російського вторгнення адекватно, не применшувати її, а збалансовувати коментарями військових експертів. 

    А ще ставитися до інформації без емоцій. Отримавши її, потрібно збирати фактаж, дані з різних джерел і проводити аналіз. Це дозволить уникнути маніпуляцій.

    До 2021 року українська держава не брала прямої участі у боротьбі з дезінформацією, цю роботу часто виконували волонтери. Лише цьогоріч з’явився Центр стратегічних комунікацій при Міністерстві культури та інформаційної політики, наголосив Ігор Соловей, керівник Центру стратегічних комунікацій.

    “Самостійно центр має протидіяти дезінформації так: ми аналізуємо інформаційні загрози і описуємо їх, підходячи з позицій аналітиків, розкриваючи тенденції та перспективи. Ще один наш напрям співпраця з державними органами, аби будувати стратегічні комунікації. Ми допомагаємо їм взаємодіяти краще”, вказав він. Команда Центру буде фокусуватися на протидії зовнішнім загрозам, передовсім із Росії. 

    Як журналістам поводити себе під час бойових дій

    Журналісти вже зараз можуть дізнатися, як поводити себе під час обстрілу, у епіцентрі бойових дій та що слід покласти до тривожної валізи. Відповіді на ці питання є у брошурі “У разі надзвичайної ситуації або війни”, котру видав Центр стратегічних комунікацій при МКІП (завантажити її можна за посиланням).

    “У ній не абстрактні поради, а те, з чим журналісти стикалися 7 років. – каже Марія Сагайдак, аналітикиня Центру стратегічних комунікацій при МКІП. Брошуру ми створювали разом з Міноборони, ДСНС, апаратом Генштабу Збройних сил України. Вони допомагали з розділами про поведінку під час військової загрози. Ми робили порадник максимально простим, на випадок, коли немає часу читати великі документи”.

    Для медійників особливо доречні 10 порад із брошури: як не стати жертвою дезінформації.

    Інститут масової інформації підготував рекомендації для журналістів “Як висвітлювати військову агресію” Вони стосуються передовсім роботи над матеріалами. Роман Головенко, медіаюрист, член Незалежної медійної ради, радить перевіряти всю інформацію з кількох джерел, перевагу надавати першоджерелам. Він розповів про правила, викладені у рекомендаціях.

    Наприклад, кожен коментар має конкретного автора. “Якщо я бачу фразу “експерти вважають”, я вже критично ставлюся до журналіста, котрий писав матеріал”, коментує Роман Головенко. Він радить медіа завчасно створити базу надійних експертів.

    Читайте повний текст рекомендацій від ІМІ за посиланням.

    Як працювати на фронті і писати про окупований Крим

    У 2014 році українські журналісти вперше зіткнулися з конфліктом інтересів: як писати про війну, котру веде їхня країна. Однак за словами Марічки Вареннікової, фріланс-репортерки для The New York Times, ARD та інших іноземних медіа, баланс знайти можна.

    “Я зрозуміла одну річ: патріотизм це не сліпота. Не можна вирізати людей і факти, але треба їх пояснювати”, коментує вона. Журналістка розповіла, що працювала на місці обстрілу у Красногорівці, де місцева мешканка емоційно звинувачувала українську армію в обстрілах. Таку цитату не можна використовувати без підтексту, а саме у якому інформаційному полі живуть ці люди.

    Завдання медіа показати реальність, навіть якщо вона неприємна. До прикладу, якщо у підрозділі ЗСУ солдатів погано годують або видають їм незручну уніформу. “Яка загалом ціль журналістики? Щоб щось змінилося на краще, а це може статися, якщо ви скажете правду. Якщо ти розумієш, що це принесе користь країні, немає сенсу говорити, ніби все в армії лише ідеально і правильно, адже потрібно, щоб це змінювалося”, – додає Марічка Вареннікова.

    Водночас журналісти мають дбати про безпеку: свою та військовослужбовців. Не можна показувати їхні позиції, укріплення та карти. Це не самоцензура, а розуміння ролі журналіста. Так само кореспондент має уміти “пригальмувати”, до прикладу, не просити провести його у зону обстрілів лише заради гарного кадру.

    Дотримуватися балансу думок, коли пишеш про війну складно, адже іншою стороною є Росія. Ми можемо озвучувати, що сказали там, але повноцінно перевірити факти не вийде. Журналістка радить досягати балансу коментарями від ОБСЄ та інших міжнародних організацій.

    Павло Моісеєв, секретар Незалежної медійної ради, закликає медіа не забувати і про окупований Крим. “Головне, чого хоче ворог емоційно та психологічно відірвати території. І якщо ми про них не згадуємо, вони психологічно зникають для українців. Якщо інформації про півострів меншає, то гарно заходять маніпуляції, адже лишаються тільки російські джерела”, каже він.

    Експерт нагадав про рекомендацію Незалежної медійної ради для журналістів “Як писати про окупований Крим без фейків і маніпуляцій”, де члени НМР зібрали та розвінчали основні міфи про півострів. До прикладу, що у Криму не лишилося українців. 

    Павло Моісеєв радить медіа розширювати власні контакти з мешканцями регіону. Так, найактивнішою є “Кримська солідарність”, також об’єктивні коментарі може надати Український культурний центр. Однак журналістам слід пам’ятати, що їхні співрозмовники можуть потрапити під російські репресії. Тож є сенс звертатися до експертів, які живуть на материковій частині України.

    Зазначимо, що захід у Миколаєві є першим із циклу обговорень для медіа Півдня України. Надалі НМР планує провести аналогічні заходи у Одесі, Херсоні та Запоріжжі, тож слідкуйте за новинами НМР і до зустрічі.