«Заборона», на думку членів Незалежної медійної ради, порушила кілька принципів Кодексу журналістської етики.
Незалежна медійна рада (НМР) за зверненням ГО «Центр медіареформ» (проєкт StopFake) розглянула публікацію видання «Заборона» «Фейсбук заблокував Заборону за критику неонацистів. Виявилося, що українські фактчекери соцмережі тісно з ними товаришують» щодо можливих порушень журналістських стандартів виданням.
Члени НМР більшістю голосів (шість із восьми) вирішили, що «Заборона» в цій статті порушує три принципи Кодексу журналістської етики, необґрунтовано та упереджено дискредитує проєкт StopFake як фактчекера, а також вводить в оману читачів щодо наявного механізму взаємодії фактчекерів та платформи Facebook. Відповідний висновок НМР оприлюднила 4 вересня.
«Стаття маніпулює наведеними фактами, створюючи синтетичний нібито причинно-наслідковий зв’язок, який не має достатнього обґрунтування та доказової бази», – наголошує Незалежна медійна рада у своєму висновку.
По-перше, НМР вказує на невідповідність заголовка змісту тексту (порушення принципу 8 Кодексу журналістської етики). Адже в заголовку «Заборона» подає дві тези так, ніби між ними є причинно-наслідковий зв’язок, хоча в тексті пояснює, що блокування посту в Facebook стало приводом дослідити зв’язки одного з фактчекерів з ультраправими угрупуваннями.
По-друге, НМР вважає, що в матеріалі є маніпуляції, невідокремлення фактів, суджень і припущень, упередженість і необґрунтовані звинувачення (порушення принципу 9 Кодексу журналістської етики). Одна з маніпуляцій, на думку НМР, полягає в тому, що зняття матеріалу з Facebook штучно пов’язують із діяльністю та нібито упередженістю фактчекінгової організації всупереч доступній достовірній інформації про те, що такий зв’язок між фактчекером та зняттям матеріалу є неможливим. Твердження про політизованість проєкту StopFake, на думку НМР, теж має маніпулятивний характер і суперечить доступним фактам.
По-третє, НМР вказує на незбалансованість матеріалу, відсутність у ньому точки зору об’єкта критики (порушення принципу 10 Кодексу журналістської етики). Хоча НМР зважає на те, що «Заборона» зверталася по коментарі до StopFake, Марка Супруна та його дружини, але не отримала відповідей до публікації.
НМР наголошує, що публікація про нібито зв’язок організації StopFake з ультраправими угрупуваннями створює значні репутаційні ризики, що ставить під загрозу майбутню роботу проєкту StopFake і як фактчекера, і як партнера Facebook (одну з усього двох партнерських організацій Facebook в Україні). Матеріал набув міжнародного розголосу, що може дискредитувати фактчекінгову програму платформи Facebook не тільки в Україні, але й за її межами, зводячи нанівець хоч якісь зусилля щодо боротьби із дезінформацією онлайн. Публікації щодо StopFake з’являлись і у пропагандистських проросійських виданнях, нагадує НМР. Сама ж «Заборона» випустила потім ще один матеріал «Усі обговорюють статтю Заборони про StopFake та ультраправих. Відповідаємо на головні запитання».
НМР також звернула увагу на дискусію щодо застосування терміну «неонацисти» до угрупування С14. «Визначаючи ідеологічну приналежність організації як неонацистську, недостатньо посилатися лише на публікації в медіа, які, більше того, навіть не вживають тверджень про належність організації до цієї ідеології», – вважають члени НМР.
Цю справу розглядали лише вісім членів НМР з дійсних 13-ти. «Заборона» висловила сумніви в неупередженості організацій «Детектор медіа» та Інститут масової інформації в цій справі, тому наймані працівники «Детектора медіа» та ІМІ, які є членами НМР, не брали участі в розгляді. Відтак, за рішенням засновників НМР, висновок ухвалювався простою більшістю голосів не від загального складу Ради, а від тієї кількості членів, що мають можливість голосувати.
Повний висновок НМР у цій справі можна прочитати тут.
Довідка:
Незалежна медійна рада є постійним громадським моніторинговим та консультативним органом, який розглядає спірні ситуації щодо недотримання медійного законодавства, міжнародних стандартів висвітлення інформації у медіа, порушень норм журналістської етики, а також надає рекомендації органам влади та іншим зацікавленим особам задля вдосконалення ними регулювання у медійній сфері.
Незалежна медійна рада була заснована п’ятьма провідними медійними громадськими організаціями («Центр демократії та верховенства права», «Інститут Масової Інформації», «Інтерньюз-Україна», «Детектор Медіа» та «Фундація «Суспільність») і складається із 15 членів. Головою Ради із серпня 2020 року є Антоніна Черевко.