Авторка розслідування змішала власні припущення та факти, журналісти не дали можливості відповісти героям матеріалу, яких назвали постачальниками запчастин для терористів – на такі порушення в українських медіа реагує Незалежна медійна рада. Її члени видають експертні висновки, а також публікують рекомендації з порадами для журналістів та редакцій.
Про підсумки 2021 року та плани на 2022-й йшлося на онлайн-дискусії “Незалежна медійна рада: робота з порушеннями медійного законодавства, взаємодія з Комісією з журналістської етики та подальші кроки”, котру 27 січня провели НМР і Центр демократії та верховенства права. Її модератором виступив Тарас Петрів, член Незалежної медійної ради, президент Фундації “Суспільність”
“Я вважаю, що профільна думка НМР щодо порушень – важлива відправна точка для подальшої адвокації та обговорень. Дуже вдячна членам НМР, які запропонували свій час та інтелектуальну енергію, аби відповідати на виклики”, – відзначила Джилліан Маккормак, директорка програм Інтерньюз в Україні.
“Безумовно, рік почався для нас досить тривожно, є достатньо підстав. Проте найкращими ліками від тривог є робота. І це те, чим ми займемося сьогодні та в найближчий час. Не будемо покладати рук, продовжимо нашу працю”, – вказала Антоніна Черевко, голова Незалежної медійної ради, юрист, експерт у сфері міжнародного розвитку.
Звернутися до Незалежної медійної ради може кожен охочий: організація чи людина, яка вважає, що медіа допустили порушення, розповіла Людмила Панкратова, членкиня Незалежної медійної ради, виконавча директорка Інституту розвитку регіональної преси.
А поскаржитися вони можуть письмово (листом) чи в електронній формі (через сайт). Обидва варіанти – безкоштовні. Головне – людина має вказати, яке саме порушення відбулося та де. Також членкиня НМР розповіла, як триває процес роботи в органі.
“Висновки імпонують тим, що створені за зразком рішень ЄСПЛ. Там, де описана спочатку фабула, що відбулося, потім – аналіз законодавства, українського та міжнародного, а далі визначається, чи було порушення”, – коментує Людмила Панкратова. Справу розглядають 1-2 місяці, однак це виправдано, адже кожен член НМР голосує відповідально, тож має переглянути всі матеріали та обрати власне рішення.
Як особливо цікавий приклад, вона відзначила висновок, присвячений матеріалу “Гроші на пам’ять. Як будівництво меморіалу в Бабиному Яру перетворилося на проблему національного масштабу”, опублікованому на ресурсі Liga.net.
Окрім такого формату, НМР також публікує рекомендації. “Їхня мета – сказати про проблеми, до яких ми небайдужі. Якщо бачимо, що є проблема, котра з різних причин недостатньо артикульована, ми можемо з власної ініціативи ухвалити рішення, аби висвітлити її”, – пояснив Ігор Розкладай, член Незалежної медійної ради, заступник директора, головний експерт з медійного права ЦЕДЕМ. За минулий рік НМР видала три рекомендації, однак у 2020-му їх було 12. Матеріали присвячені різним темам, наприклад:
11 разів за минулий рік члени Незалежної медійної ради виступали із публічною заявою (ще 4 рази – приєднувалися до заяв інших організацій). НМР публікує заяву, коли стикається з серйозними порушеннями або ситуаціями, які не можна ігнорувати. Наприклад, тиском на Суспільного мовлення.
“На щастя, попри те, що в нас чимало заяв, ми перейшли до стадії, коли не тільки кричимо про порушення свободи слова. Насправді більшість із них стосувалися регулювання певних питань (до прикладу, реклами та просування тютюнових виробів), у одній заяві йшлося про ситуацію в Білорусі”, – наголосила Наталія Гуменюк, членкиня Незалежної медійної ради, засновниця Лабораторії журналістики суспільного інтересу
Окремо вона відзначила дві заяви. Перша – про напад на журналістів програми “Схеми” у приміщенні “Укрексімбанку”. Члени НМР не лише оприлюднили її оперативно – за два дні після того випадку – а й виступили з конкретними закликами до Нацполіції та ГПУ: провести належне розслідування. Друга заява стосувалася можливого тиску на журналіста Юрія Бутусова.
25 листопада Незалежна медійна рада, та Комісія з журналістської етики, підписали меморандум про співпрацю, домовившись координувати свої зусилля для захисту незалежної журналістики та свободи слова. У документі обидві організації визначили свої ключові компетенції, аби доповнювати вміння одне одного, а не дублювати їх.
“Меморандум довів, що ми вміємо консолідуватися. Зрозуміло, спільного маємо більше, хоча у КЖЕ є вузький мандат, у межах якого вона діє. Це Кодекс етики українського журналіста. Якщо проблема потребує юридичної оцінки, реакції на порушення закону, ми відмовляємося. І тут одна з можливостей для співпраці: ми можемо долучати до справи НМР, яка відома саме відмінним юридичним фундаментом та умінням працювати з законодавством”, – наголосила Тетяна Лебедєва, членкиня Комісії з журналістської етики, медіаекспертка.
Вона додала, що саморегулювання дозволяє втілити баланс між свободою та відповідальністю, адже виховує й поширює ідеї етики та моралі. Натомість жодне законодавство не може унормувати суспільну мораль.
У 2022 році формат роботи Незалежної медійної ради не зміниться. Як і раніше, НМР розглядатиме спірні ситуації, видаватиме висновки про них та готуватиме рекомендації для медіа.
Водночас, Антоніна Черевко анонсувала серію заходів для журналістів із південних та північних регіонів України.
“За ними стоїть подвійна мета. Перша – вести більш системний діалог між НМР та місцевими медіа. Україна має потужне громадянське суспільство, але часто є розрив між Києвом та регіонами. Потрібен прямий зв’язок, я бачила це однією зі своїх цілей на чолі Медійної Ради”, – вказала вона.
А друга ціль цих заходів пов’язана із загрозою повномасштабного російського вторгнення. Їхньою темою стане ризик воєнного загострення, а також робота і безпека журналіста у таких умовах. Завчасна підготовка допоможе їм вижити та виконати свої професійні завдання.
Наразі заходи заплановані для Одеси, Херсону та Запоріжжя. Також заходи відбудуться для журналістів північних регіонів. Тож слідкуйте за оновленнями.
Ця подія стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні, який виконується міжнародною організацією Internews.