Корисні посилання: як висвітлювати збройні конфлікти та як працювати в гарячих точках
Твітнути
Поділитися
Поділитися
Бути журналістом — означає відповідати за інформацію, яку створюєш та поширюєш, адже від тональності, обґрунтованості та правдивості матеріалу залежить сприйняття інформації, а отже і настрої в суспільстві, розуміння того, що відбувається в державі та у світі. Сьогодні українські медіа зосереджують увагу на висвітленні ескалації конфлікту з боку Російської Федерації.
Висвітлювати ескалацію конфлікту та збройні конфлікти потрібно правдиво, не сіючи паніки, і бути достовірним джерелом для громадян та іноземних медіа. А отже, сприяти згуртованості та готовності населення, а не його дестабілізації. Також журналістам, що працюють на передовій та висвітлюють події з місць, де вони безпосередньо відбуваються, потрібно знати не лише як збирати інформацію, а й як діяти безпечно, щоб не наражати на небезпеку ані себе, ані інших.
Щоб журналісти (і не тільки)могли швидко знайти необхідну інформацію, як висвітлювати збройні конфлікти, та знали, як убезпечити своє життя, Незалежна медійна рада пропонує добірку корисних посилань:
У посібнику ГО «Інститут масової інформації» журналісти зможуть дізнатися:
Як планувати та готуватися до роботи в небезпечних умовах (як підготувати техніку, як зібрати рюкзак до гарячої точки, які засоби захисту, одяг, сухпай використовувати та ін.).
Як піклуватися про здоров’я в зоні підвищеного ризику (аптечка журналіста, надання першої медичної допомоги та ін.).
Особливості роботи в гарячих точках (правила безпеки, місце проживання, пересування, комунікація з військовими, сексуальне домагання та насильство).
Юридичні особливості роботи журналістів у гарячих точках (акредитація, захист, юридична відповідальність та ін.).
Як діяти в разі обстрілів, пасток, мінування, застосування хімічної та біологічної зброї.
Як висвітлювати масові заходи та працювати в натовпах, масових заворушеннях (дії в разі ураження сльозогінним газом, взаємодія працівників медіа та ін.).
Правила психологічної безпеки та як поводитись у полоні.
Про цифрову безпеку під час роботи в небезпечних зонах.
Про журналістські стандарти під час висвітлення вразливих груп населення та сторін конфлікту (висвітлення протилежної сторони конфлікту, як писати про конфліктно вразливі групи населення та ін.).
Також ви можете орендувати в ІМІ бронежилети та шоломи для роботи в зоні бойових дій. Детальніше про спорядження дізнавайтеся тут. Для оренди спорядження заповніть форму.
У посібнику, розробленому в межах проєкту «Підтримка розвитку конфліктно-чутливої журналістики», який здійснює Координатор проєктів ОБСЄ в Україні, пояснюється:
Як висвітлювати теми внутрішньо переміщених осіб — ВПО (які принципи варто застосовувати, висвітлюючи цю тему, як правильно застосовувати термінологію, яку інформацію варто висвітлювати для ВПО, як зберігати приватність ВПО, та ін.).
Як працювати з групами, що постраждали внаслідок конфлікту (у цьому розділі ви отримаєте поради психологів, як брати інтерв’ю в людей, що пережили серйозні травми, — поранених і понівечених солдатів, людей, які пережили полон, сімей загиблих або біженців).
Роль ЗМІ в поширенні життєво важливої гуманітарної інформації (як медіа допомагають гуманітарним організаціям налагодити зв’язок з людьми).
Терміни міжнародного гуманітарного права (що таке агресія, стан війни, міжнародний збройний конфлікт та ін.).
Безпека журналіста під час роботи в зоні конфлікту та висвітлення бойових дій (про права та обов’язки журналістів у зоні збройного конфлікту, як працювати в сірій зоні, що варто знати про війну й цифрову безпеку, та ін.).
У брошурі Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки ви знайдете практичні поради:
Як не стати жертвою дезінформації (мета поширення дезінформації, яку інформацію не можна поширювати, в кого брати інформацію про втрати, куди звертатися, якщо обірвався інтернет-зв’язок або не працюють сайти державних органів, та ін.).
Як підготуватися вдома (які речі потрібно зібрати, як підготувати транспортний засіб та ін.).
Що робити, якщо ви опинилися в зоні бойових дій (про що не можна говорити та кому, де потрібно перебувати, чого не можна робити в жодному разі, де ховатися та як діяти під час обстрілу стрілецькою зброєю та артобстрілів).
Що робити після отримання сигналу «Увага всім».
Що має бути в «тривожній валізі» (які документи варто зібрати, як зібрати аптечку тощо).
З порад Інституту масової інформації ви дізнаєтеся:
Як перевіряти точність інформації.
Як бути з емоціями.
Як зрозуміти, що перед вами факти, а не маніпуляція.
Чи висвітлювати погляди агресорів та бойовиків.
Як використовувати фото та відео, що ілюструють матеріал про військову агресію.
Як робити матеріал про загиблих.
Окрім того, у порадах ІМІ ви знайдете словник коректної термінології та дізнаєтеся, чи можна публікувати імена заручників і полонених, їхні фото / відео.
Тут ви зможете знайти корисні відеоматеріали з навчального семінару Інституту масової інформації та «Репортерів без кордонів» «Робота журналіста в гарячих точках»:
Робота журналіста в зоні конфлікту: планування, організація, безпека (лекцію читають Анатолій Морозов, Мустафа Найєм).
У редакційному статуті Суспільного описується, як висвітлювати конфлікти, зокрема пов’язані із сепаратизмом на Сході України і з військовою агресією Росії:
Як висвітлювати події, про які стає відомо із запізненням.
Як вести прямі репортажі із зони бойових дій.
Як висвітлювати події, що відбуваються в недоступних для редакції місцях.
Використання інформації офіційних структур.
Використання чужих зображень із зони конфлікту.
Як висвітлювати інформацію про загиблих, поранених, зниклих безвісти, заручників.
Як використовувати відеоархів.
Анонімність учасників та очевидців у зоні конфлікту.
Застосування стандартів повноти, збалансованості, належної неупередженості, етичних стандартів.
Особливості мови, термінологія під час висвітлення сепаратизму, бойових дій, окупації та терористичних актів.
Подкаст про російсько-український збройний конфлікт «Рішення Є»
Подкаст «Рішення Є» Громадського радіо та Лабораторії журналістики суспільного інтересу висвітлює проблеми жителів і жительок зони російсько-українського збройного конфлікту.
